Водопровід 2026: як обрати найкращі труби для вашого дому

З якого матеріалу краще зробити систему для холодної води, а з якого – для гарячої? Як правильно розрахувати діаметр труби для водопроводу? У цій статті ми дамо відповіді на ці питання.

Все про матеріали для водопроводу

Види пластикових водопровідних труб

Пластик не іржавіє та не пліснявіє. Він легший і часто дешевший за метал. Однак він не такий міцний і може не витримати високий тиск. Розглянемо, які пластикові труби можна використовувати для водопроводу в будинку або на дачі.

Поліпропілен

Поліпропілен – це безпечний пластик. З нього роблять навіть посуд. Він підходить для систем опалення, в тому числі теплих підлог, гарячого та холодного водопостачання, автоматичного поливу в теплиці або на городі. Труби з поліпропілену можуть бути білими, сірими або чорними.

Якщо на зрізі видно шар іншого кольору, це армований поліпропілен. Він набагато міцніший. Тому його частіше використовують для систем опалення та гарячого водопостачання. Детальніше про нього розповімо нижче, у розділі про композитні матеріали.

Звичайний поліпропілен без армування ділиться на декілька типів. Виробник вказує вид поліпропіленової труби для водопроводу в маркуванні на її поверхні.

• PPH – підходить тільки для холодної води. Стає крихким при температурі нижче -20 градусів Цельсія. Тому для зовнішнього водопроводу в холодних регіонах він теж не підходить.
• PPB – можна використовувати для зовнішнього та внутрішнього водопроводу з холодною водою, теплих підлог, які не нагріваються сильніше 70 градусів Цельсія.
• PPR, PPC, PPR-CT – підходять для гарячої та холодної води. Вони не бояться високих температур і не руйнуються при замерзанні.

Важлива характеристика поліпропіленових труб – PN. Її також вказують у маркуванні.

• PN 10 або 16 підходять тільки для холодної води.
• PN 20 або 25 – для гарячої.

На поверхні труби ви також можете побачити діаметр і товщину стінки, максимальний робочий тиск в МПа.

Будь-який тип поліпропілену руйнується під сонячними променями. Для прокладання під відкритим небом шукайте матеріал з добавками, які забезпечують стійкість до ультрафіолету.

Плюси:

• Невелика вага.
• Не потрібно фарбувати.
• Довговічність – від 50 років, якщо ви правильно обрали тип матеріалу і товщину стінки.
• Широкий вибір матеріалів у магазинах.
• Популярність серед сантехніків – ви без проблем знайдете спеціаліста, який погодиться прокладати поліпропіленовий водопровід.

Мінуси:

• Для монтажу потрібен спеціальний зварювальний апарат, який досить дорогий.
• Помилки при зварюванні не можна виправити. Доведеться зрізати неправильну ділянку і припаювати нову трубу.

Труби з поліетилену низького тиску (ПНД)

Поліетилен низького тиску. Для прокладання водопроводу підходять тільки чорні труби з тонкою синьою смужкою зверху. Іноді їх називають не ПНД, а ПЕ 100.

Маркування РЕХ вказує на зшитий поліетилен. Це не особливий вид ПНД-труби для водопроводу, а окремий матеріал. Він дорожчий за ПНД, граничний тиск і температура води для нього вищі. Його можна використовувати в системах ХВП та ГВП.

Поліетилен низького тиску безпечний для питної води, легкий і гнучкий. Але він не любить високі температури. Тому по ньому можна транспортувати тільки холодну воду. Найчастіше ПНД обирають для прокладання зовнішніх водоподавальних систем. При їх монтажі важливо враховувати наступні моменти.

• Схильність поліетиленових виробів руйнуватися через ультрафіолет – потрібно прокладати систему під землею або шукати матеріали, стійкі до ультрафіолету.
• Ризик розриву трубопроводу при замерзанні – потрібно зливати воду на зиму або робити теплоізоляцію.

Плюси:

• Гнучкість, що спрощує монтаж.
• Можливість створення роз’ємних і нероз’ємних з’єднань.
• Висока стійкість до тиску зовні – дозволяє прокладати їх у пухкому ґрунті.

Мінуси:

• Для будь-якого монтажу потрібні спеціальні дорогі інструменти – зварювальний апарат або прес-кліщі.
• Роз’ємні з’єднання доведеться регулярно перевіряти.

ПВХ

Труби з полівінілхлориду недорогі, їх дуже легко монтувати. При контакті з холодною водою пластик не виділяє шкідливих речовин. Але нагрівати ПВХ не радять: матеріал швидко втрачає міцність і може стати токсичним. Для опалення та ГВП полівінілхлорид не підійде.

Плюси:

• Не рвуться при заморозках, навіть якщо заповнені водою.
• Не бояться ультрафіолету.
• Для монтажу потрібні лише кисточка і спеціальний клей.

Мінуси:

• Дуже жорсткі, ламаються при спробі зігнути їх.
• Мінімальний запас міцності серед усіх пластикових труб.

Композитні труби

Такі трубопроводи – різновид пластикових. Але полімерне покриття в них доповнене металевим або скловолоконним каркасом. Він підвищує стійкість до гідроударів і зовнішніх пошкоджень, збільшує термін служби. Ціна у армованих композитних виробів теж буде вищою, ніж у звичайного пластику.

Склопластик

Склопластик вважається найнадійнішим і довговічнішим видом пластикових труб. Він являє собою сітку або спіраль зі скловолокна, на яку нанесено шар полімерної смоли. Чим щільніше укладені нитки скловолокна, тим більший тиск може витримати система.

Характеристики склопластику залежать від полімеру, яким покритий скловолоконний каркас. Але будь-які типи витримують високий зовнішній і внутрішній тиск, який в 10 разів перевищує стандартний напір домашнього водопроводу. Вони не бояться сильних морозів і нагрівання понад 100 градусів Цельсія.

Склопластик досить дорогий і поки що не отримав широкого поширення. Його частіше обирають для промислових трубопроводів, створення водопідйомних колон на глибоких артезіанських свердловинах. Але для холодного або гарячого водопроводу в будинку або квартирі такі труби теж підійдуть.

Плюси:

• Міцність, порівнянна зі сталлю, при меншій вазі.
• Простий монтаж і роз’ємні з’єднання.
• Стійкість до гідроударів.

Мінуси:

• Невеликий вибір, особливо для діаметрів менше 500 мм.
• Складно знайти фахівців з монтажу та ремонту.

Металопластик

Металопластиковими в магазинах частіше називають поліетиленові труби з прошарком з алюмінієвої фольги. Є і поліпропіленові з таким самим прошарком, але їх зазвичай називають армованим поліпропіленом.

Плюси:

Металопластик зберігає всі переваги звичайного полімеру і набуває додаткових.

• Стійкість до високих температур – будь-який тип підходить для прокладання систем ГВП.
• Стійкість до гідроударів – армування збільшує максимально допустимий тиск в системі.

Мінуси:

• Складний монтаж – потрібно зачищати металевий шар перед з’єднанням двох відрізків.
• Ризик розшарування навіть при короткочасному перевищенні максимальної температури води.

Для армування поліпропіленових труб також використовують скловолокно. Такі вироби витримують більш високі температури і тиск, ніж фольговані. Їх не потрібно зачищати перед монтажем. Мінуси – ті ж, що у іншого склопластику: обмежений вибір, висока ціна.

Експерти відзначають, що металопластикові труби є хорошим вибором для систем опалення, особливо якщо вони армовані скловолокном. Вони мають високу термічну стійкість та довговічність.

Види металевих труб

Металеві водопроводи міцні і довговічні. В середньому вони витримують більший максимальний тиск, ніж пластикові. Але вони коштують дорожче і складніші в монтажі. Для систем водопостачання зазвичай обирають мідь або чорну сталь. Теоретично для холодної води підходить і чавун з цементним покриттям зсередини. Але чавунні труби частіше використовують як каналізаційні або для прокладання внутрішньоміських систем водопостачання.

Мідь

Мідь – один з найдорожчих варіантів для водопроводу. Але при правильному монтажі він прослужить до 100 років. Мідні труби витримують температуру до 250 градусів, що робить їх ідеальним варіантом для ГВП. Мідь – природний антисептик, який знищує бактерії. Вона не іржавіє, і на її гладких стінках набагато повільніше, ніж на сталі, утворюються відкладення з солей водопровідної води. Мідна система ХВП гарантує, що у вас завжди буде чиста вода.

Мідні труби діляться на відпалені та невідпалені. Перші – гнучкі, але не такі міцні. Другі – більш жорсткі. Але для водопроводу в квартирі достатньо міцності відпалених.

Мідь не іржавіє, не боїться заморозків і ультрафіолету. Через високу ціну її практично ніколи не обирають для прокладання зовнішнього водопроводу. Але теоретично це можливо.

Плюси:

• Можна з’єднувати роз’ємними фітингами або паянням.
• Не потребує фарбування або іншого захисту від іржі.
• Гарно виглядає – золотисте розведення труб може стати прикрасою ванної кімнати, оформленої під старовину.

Мінуси:

• Високі ціни на матеріали та монтаж.
• Потрібно ретельно вибирати виробника і вивчати документи на товар – в мідному сплаві не повинно бути токсичних домішок, наприклад, свинцю.
• Електропровідність – можна отримати удар струмом від труби.
• Прискорене руйнування сталевих труб або фітингів, які безпосередньо контактують з міддю.

Сталь

До появи пластику сталь була найдоступнішим видом водопровідних труб для квартири або приватного будинку. Водогазопровідні труби з чорної сталі, з цинковим покриттям або без, витримують температуру до 175 градусів Цельсія, зовнішній тиск і різкі гідроудари. Але вони швидко руйнуються, якщо їх не пофарбувати, і «заростають» нальотом зсередини.

Водогазопровідні труби