Минулого року я оновив кухонну стільницю. І випадково зробив кухню більш практичною!
Форма кухонних меблів буває різною. Прямі моделі ставлять вздовж стін. Це найпростіший варіант. Г-подібні та П-подібні варіанти складніші. Шафи закріпити не важко. А ось стільницю треба з’єднати. Треба зробити так, щоб вийшло цілісне полотно. Розберемось, як виконати з’єднання стільниць. Зробимо його непомітним і довговічним.
Все про з’єднання стільниць
Добре, коли стільниця зроблена з цільного полотна. Тоді вона не має швів. Волога не потрапляє всередину. І матеріал не псується. До того ж, безшовна стільниця виглядає краще. Але іноді без з’єднання не обійтись. Це потрібно для кутових кухонь. Також для довгих поверхонь. Довгі стільниці збирають з кількох частин. У будь-якому випадку, є три варіанти з’єднання.
Варіанти з’єднання поверхонь
Можна вибрати один з трьох варіантів з’єднання стільниць. Кожен має свої плюси та мінуси. Треба враховувати особливості кухні. Важливо також, який вигляд ви хочете отримати.
1. Просте зрощування
Дві частини приставляють одна до одної. Їх змащують герметиком. Потім встановлюють на місце. Шов виходить майже непомітним. У цього методу є кілька плюсів.
Плюси
- Простота і швидкість.
- Не потрібні спеціальні інструменти.
- Гарний вигляд.
Мінуси
- Недовговічність. Герметик руйнується з часом. Стільниця вбирає вологу. Вона розбухає і псується.
- З’єднання не витримує вагу. Не можна ставити техніку чи важкий посуд.
- Зрощування підходить лише для рівних частин. Навіть маленька деформація зіпсує результат.
Професіонали не радять так з’єднувати стільниці. Воно швидко руйнується. Причина – перепади температури та волога.
Важливо! Просте зрощування не підходить для кухонь, де часто готують. Волога швидко зруйнує з’єднання.
2. З’єднання з єврозапилом
Цей стик роблять після обробки торців. Це називається єврозапил. Деталі обробляють фрезерним верстатом. Він робить це з високою точністю. Виходить замкове з’єднання. Після збірки залишається шов до міліметра.
Переваги
- Невеликі витрати на обробку. Матеріали не потрібні.
- Гарний вигляд. На строкатих та темних стільницях стик непомітний.
- Герметик захищає від води. Але багато вологи все одно не бажано.
Недоліки
- Багато вологи не бажано. Тому єврозапил біля мийки не рекомендується.
- Стик світлих деталей завжди видно. Важко закрити темні торці.
- Єврозапил роблять на виробництві. Потрібен верстат. Він обробить торці за шаблоном. Вдома зробити такий стик важко.
Євростиковка підходить для рівних стін. Навіть невелике відхилення дає зазор. Для єврозапилу це неприпустимо.
Для єврозапилу використовуйте якісний герметик. Це захистить стільницю від вологи. Силіконовий герметик – хороший вибір.
3. З’єднання з планкою
З’єднання роблять з алюмінієвим профілем. Він має Т-подібну форму. Торці змащують герметиком. Планку вставляють між ними. Вона закриває шов. Перелічимо переваги цього методу.
Плюси
- Надійне, міцне та довговічне з’єднання. Можна додатково посилити.
- Шов захищений від вологи. Можна ставити біля мийки.
- Профіль закриває зазор. Це важливо, якщо стіни нерівні.
- Проста технологія. Можна зробити своїми руками.
Мінуси
- Планка виступає над поверхнею. Шов буде видно.
- Вибір кольорів обмежений. Не завжди можна підібрати в тон.
Усі недоліки умовні. Вони не впливають на міцність шва.
Знаєте що? Алюмінієві планки бувають різних форм. Є планки для прямих кутів. Є для заокруглених.
Як з’єднати стільниці з планкою
Можна оформити шов по-різному. Але часто вибирають планку. Це надійне рішення. Його легко зробити самостійно. Розповідаємо, як з'єднатии стільниці планкою.
1. Підготовчі роботи
Нижні шафи ставлять на місце. Важливо, щоб верх був рівним. Використовуйте будівельний рівень. Кладіть його на шафки. Перевіряйте положення. Якщо є перекіс, виправте його ніжками. Закручуйте або викручуйте ніжки. Так вирівняйте низ кухні.
Тепер розмітьте кріплення. Виберіть місце так, щоб кріплення не заважали. Вони не повинні заважати техніці чи мийці. Важливий момент. З’єднана стільниця слабша за цільну. Поставте додаткові стінки. Краї повинні мати опору. Інакше стик буде висіти.
Врахуйте розмір струбцин. Ними ви будете закріплювати стільницю. Довжина залежить від товщини стільниці. Найчастіше беруть кріплення 10 см. Діаметр – 6 мм. Намітьте лінії під стяжки. Від кожної до краю має бути 5,5 см. Товщина профілю – 0,15 см.
Використовуйте якісні кріплення. Це забезпечить надійність з’єднання. Краще переплатити, ніж потім ремонтувати.
Кутове з’єднання треба посилити. Особливо там, де стоятиме мийка. Відстань від краю плити до стіни має бути 7-15 см. Бажано поставити дві струбцини. Якщо не поміщаються, поставте одну. Її монтують в центрі стику.
Обережно! Не затягуйте струбцини занадто сильно. Можна пошкодити стільницю. Робіть це поступово.
2. Підготовка місць під кріплення
Почніть з отвору під стяжки. Робиться це так.
Візьміть ножівку. Зробіть два прорізи. Вони повинні бути вертикальними. Плоскогубцями приберіть середню частину. Краї вирівняйте молотком.
Виміряйте ширину стільниці. Відкладіть її на профілі. Відріжте ножівкою потрібний відрізок. Просвердліть два-три отвори для саморізів.
Тепер зробіть отвори для шайб. Їх роблять свердлом Форстнера. Глибина – до середини стільниці. На торцях зробіть отвори для з’єднання. Спочатку свердліть свердлом на 5 мм. Потім розширте до 8 мм.
Заключний етап – фрезерування. Дрилем і фрезою зробіть канавки. Знімайте матеріал акуратно. Робіть це від торця до пазів. Очистіть заготовки від пилу. Приміряйте кріплення.
Чи знаєте ви, що існують спеціальні фрези для стільниць? Вони дозволяють зробити дуже точні пази.
3. З’єднання елементів
Залишилось з’єднати частини. Робиться це так.
- Змастіть торці герметиком. Змастіть одну сторону планки. З’єднайте їх саморізами. Їхні шляпки повинні бути в металі.
- Змастіть торцеву частину другої деталі. Змастіть вільну сторону планки. Також змастіть канавки і отвори. Це захистить від вологи.
- З’єднайте елементи. Притисніть їх один до одного. Покладіть шайби на місця. Поставте стяжки в канавки. В один отвір помістіть гайку. В інший – стягуючу головку.
- Візьміть ключ. Затягуйте гайки обережно. Деталі повинні притягуватись щільніше. Стягуйте поступово. Робіть це по черзі, хрест-навхрест.
Струбцини стягують стільницю. Вони роблять з’єднання міцнішим. Важливо не перетягнути їх, щоб не пошкодити стільницю.
Можна з’єднати стільниці без планки. Технологія така сама. Але не вставляють профіль. Замість нього кладуть силікон. Це ненадійний варіант. Стик слабо захищений. Його можна використовувати в сухих місцях. Наприклад, біля плити. Біля мийки він не прослужить довго. Стільниця розбухне. Доведеться робити ремонт.
Увага! З’єднання без планки підходить тільки для дуже рівних стільниць. Інакше шов буде некрасивим і неміцним.
Важлива інформація про можливі проблеми
Завжди використовуйте захисні окуляри при роботі з інструментами. Це захистить ваші очі від пошкоджень. Також важливо використовувати респіратор, щоб не вдихати пил.
Часті запитання
Прочитав, що існують різні варіанти з’єднання стільниць. Я б обрав варіант, де шов найменш помітний, навіть якщо це потребує більше зусиль. Головне, щоб виглядало акуратно і служило довго.
Ого, тепер я знаю, чому в мене на кухні вічно вода під стільницею! Здається, прийшов час прокачати свої скіли з’єднання поверхонь. Може, нарешті кухня буде виглядати, як з обкладинки журналу!
Хм, цікаво! А я все боявся, що ідеального шва в кутовій стільниці не досягти. Треба буде спробувати цей метод з’єднання, може, нарешті позбудусь тієї щілини, куди вічно крихти забиваються!
Здається, настав час знову дістати інструменти. Після прочитання цієї статті, я нарешті наважився замінити ту жахливу щілину між моїми стільницями. Сподіваюсь, тепер все буде виглядати, як у професіоналів!
Прочитав і зрозумів, що сам я точно накосячу. Простіше одразу замовити стільницю у майстрів, щоб потім не мучитися з цими швами і не переробляти все по сто разів. Хоча, може, воно й дешевше вийде, якщо сам спробую… Ні, точно ні.